# Ксерокопії та відтворення творів, що охороняються

## Коротко

- Відтворення твору, що охороняється (книги, журналу, нотного видання, фотографії, ілюстрації), за загальним правилом потребує **дозволу автора** або його правонаступників.
- Для **ксерокопіювання та паперового відтворення** («репрографії») книг і преси це право **за законом передано акредитованій організації**: у Франції це **CFC** (Centre français d'exploitation du droit de copie — Французький центр управління правом на копіювання). Лише CFC може підписувати договори про дозвіл на такі копії (CPI, стаття L. 122-10).
- **Приватне копіювання** — вузький виняток: копія, зроблена з **правомірного джерела** та **призначена суто для приватного використання копіювальником**. Копіцентр, який сам виготовляє копії для клієнта, за судовою практикою під цей виняток не підпадає.
- Контрафакція: до **3 років позбавлення волі та 300 000 € штрафу** (CPI, стаття L. 335-2).

## 1. Принцип: дозвіл автора

Code de la propriété intellectuelle (CPI — Кодекс інтелектуальної власності Франції) закріплює за автором право на відтворення. Будь-яке відтворення без дозволу, поза винятками, передбаченими законом, є контрафакцією.

- **Санкція**: **стаття L. 335-2** (редакція, чинна з 5 червня 2016 року): 3 роки позбавлення волі та 300 000 € штрафу; 7 років і 750 000 € — у складі організованої групи.
  Джерело: https://www.legifrance.gouv.fr/codes/article_lc/LEGIARTI000032655082/
- **Строк охорони**: 70 років після смерті автора (CFC нагадує про це у своїх відповідях на часті запитання). Увага: переклад, коментоване видання чи нова верстка можуть і далі охоронятися, навіть якщо оригінальний твір перейшов у суспільне надбання.

## 2. Репрографія: обов'язкове колективне управління

**CPI, стаття L. 122-10** (редакція, чинна з 24 грудня 2016 року):

- **опублікування** твору тягне за собою **передачу права на репрографічне відтворення** організації колективного управління, **акредитованій міністром, відповідальним за культуру**;
- лише ця організація може укладати з користувачами угоди, що дозволяють такі копії;
- згода автора залишається необхідною для копій, призначених для **продажу, прокату, реклами чи просування**;
- під **репрографією** розуміють відтворення у вигляді копії на папері чи прирівняному носії за допомогою фотографічної техніки або техніки з рівнозначним ефектом, що дає змогу безпосереднього читання.

Джерело: https://www.legifrance.gouv.fr/codes/article_lc/LEGIARTI000033688059

**CFC** — акредитована організація для ксерокопіювання книг і преси. Вона представляє французьких та іноземних авторів і видавців без їхньої заяви; автори та видавці не можуть самі управляти цим правом (CFC, запитання та відповіді). Дозволи мають форму **договорів** із декларуванням скопійованих творів і сплатою **винагороди** (Tarif général de redevances — загальний тариф винагород).
Джерела: https://v1.cfcopies.com/questions-reponses та https://www.cfcopies.com/

**Наявні договори** (приклади, CFC): освіта (початкова, середня, вища), органи влади та місцеве самоврядування, підприємства («Copies internes professionnelles» — внутрішні професійні копії) тощо. Договір «Copies internes professionnelles» передбачає, що підприємство, яке його підписало, **повідомляє CFC**, коли доручає виготовлення копій **підряднику**.
Джерело: https://www.cfcopies.com/media/445/download/Contrat-CIPro.pdf

**Договір «Copies-services» для копіцентрів**: CFC пропонує спеціальний галузевий договір, який дає змогу копіцентру **ксерокопіювати або надавати клієнтам засоби для ксерокопіювання** сторінок книг і статей із преси. За позицією CFC, **дозвіл має бути в копіцентру, а не в його клієнта**. Основні умови:

- **повне** відтворення видання заборонено;
- не більше ніж **10 %** змісту однієї книги, **20 %** змісту одного періодичного видання;
- деякі твори з переліку, який CFC постійно оновлює, відтворювати не можна; **огляди преси** та **навчальні матеріали** виключено;
- **плакат**, наданий CFC, із нагадуванням про ці обмеження, має бути розміщений на видному місці в закладі;
- **щорічна винагорода за кожен заклад**, яка залежить, зокрема, від кількості копіювальних апаратів і близькості до університету.

Джерело: CFC, «Copies services»: https://v1.cfcopies.com/copie-professionnelle/copies-services

Акредитацію CFC на управління правом на репрографію подовжено на п'ять років наказом (arrêté) від 8 липня 2026 року: https://www.legifrance.gouv.fr/jorf/id/JORFTEXT000054442407

## 3. Приватне копіювання: вузький виняток

**CPI, стаття L. 122-5, 2°** (редакція, чинна з 1 січня 2023 року): автор не може заборонити «копії чи відтворення, виготовлені з правомірного джерела і призначені суто для приватного використання копіювальником» і не призначені для колективного використання (з винятками для творів мистецтва, програмного забезпечення та баз даних).
Джерело: https://www.legifrance.gouv.fr/codes/article_lc/LEGIARTI000037388886/

**Хто є «копіювальником»?** У так званій справі **Rannou-Graphie** (Cour de cassation, 1-ша цивільна палата, 7 березня 1984 року, n° 82-17.016, опубліковано в бюлетені) копіювальня самообслуговування дозволила клієнтові зробити кілька десятків копій розділу книги. Суд постановив, що копіювальником у розумінні закону від 11 березня 1957 року (нині стаття L. 122-5 CPI) є той, хто **володіє обладнанням у своєму приміщенні та експлуатує його, надаючи в розпорядження клієнтів**, незалежно від того, чи працює на машині клієнт чи працівник, якщо підприємство забезпечує її роботу під своїм наглядом і контролем. Оскільки копії не призначалися для приватного використання цим копіювальником, а власник отримував із цього прибуток, виняток приватного копіювання не застосовувався; засудження за контрафакцію було підтверджено.
Джерело: https://www.legifrance.gouv.fr/juri/id/JURITEXT000007013790

**Сучасне значення**: CFC досі спирається на це міркування: копіцентр, який контролює обладнання у своєму приміщенні, є копіювальником, і його клієнт не може посилатися на приватне копіювання (сторінка «Copies services» вище). Самообслуговування чи копіювання за стійкою — в обох випадках дозвіл має бути в копіцентру.

## 4. Що може робити копіцентр

**Без проблем**:
- відтворювати документи, **автором яких є клієнт** або права на які він має (власні тексти, фото, логотипи);
- відтворювати твори, що перейшли в **суспільне надбання**, у виданні, яке не охороняється;
- відтворювати **офіційні тексти** в тому вигляді, в якому їх поширює Légifrance (закони, кодекси, Journal officiel, судові рішення), вміст яких, якщо не зазначено інше, поширюється за **відкритою ліцензією Etalab 2.0** (Légifrance, сторінка «Open data et API»: https://www.legifrance.gouv.fr/contenu/pied-de-page/open-data-et-api). Натомість **анотовані чи коментовані видання**, опубліковані приватним видавцем (анотовані кодекси, коментовані збірники), не підпадають під цю ліцензію: їхні примітки та коментарі охороняються як будь-який інший твір. **Слід уточнити у фахівця з права.**

**Обережно / з дозволом**:
- ксерокопії **уривків** книг чи журналів для клієнта: належать до колективного управління CFC; копіцентр має підписати договір «Copies-services» (не більше ніж 10 % книги, 20 % періодичного видання);
- копії, призначені для **продажу, прокату чи рекламного використання**: потрібна згода автора чи видавця (стаття L. 122-10);
- **повне відтворення** книги чи нотного видання, що є в продажу: відмовляти без дозволу видавця.

**Орієнтири CFC для навчальних копій** (договори для освіти): не більше ніж **10 % книги** та **30 % номера періодичного видання**, із зазначенням бібліографічних даних твору. Ці межі діють для відповідних договорів; вони не є загальною правовою нормою. Джерело: https://v1.cfcopies.com/questions-reponses

**Нотні видання**: **SEAM** (Société des éditeurs et auteurs de musique — Товариство музичних видавців і авторів) — організація, акредитована міністром культури для управління правом на репрографічне відтворення виданої музики; її акредитацію подовжено на п'ять років **наказом (arrêté) від 29 серпня 2026 року** (JO від 11 вересня 2026 року). SEAM зазначає, що дозволяє ксерокопіювання виданих творів, наявних у продажу, у межах своїх угод, і що ксерокопіювання нотного видання, навіть твору, що перейшов у суспільне надбання, не є вільним: видання містить елементи, що охороняються.
Джерела: https://www.legifrance.gouv.fr/jorf/id/JORFTEXT000054826937 та https://www.seamfrance.fr/divers/les-questionsreponses-faq/faq-photocopies/

## 5. Практичні поради

- Запитувати клієнта, чи він автор або чи має дозвіл; фіксувати це в бланку замовлення.
- Розміщувати біля копіювальних апаратів самообслуговування нагадування про правила (авторське право, приватне копіювання).
- Підписати з CFC договір «Copies-services» і розмістити наданий плакат біля копіювальних апаратів; щодо нотних видань — звертатися до SEAM.

## Основні джерела

- CPI, стаття L. 122-10: https://www.legifrance.gouv.fr/codes/article_lc/LEGIARTI000033688059
- CPI, стаття L. 122-5: https://www.legifrance.gouv.fr/codes/article_lc/LEGIARTI000037388886/
- CPI, стаття L. 335-2: https://www.legifrance.gouv.fr/codes/article_lc/LEGIARTI000032655082/
- CFC, запитання та відповіді: https://v1.cfcopies.com/questions-reponses
- CFC, договір Copies internes professionnelles: https://www.cfcopies.com/media/445/download/Contrat-CIPro.pdf
- CFC, Copies services: https://v1.cfcopies.com/copie-professionnelle/copies-services
- Cour de cassation, 1-ша цивільна палата, 7 березня 1984 року, n° 82-17.016: https://www.legifrance.gouv.fr/juri/id/JURITEXT000007013790
- Arrêté du 8 juillet 2026 (наказ від 8 липня 2026 року, акредитація CFC): https://www.legifrance.gouv.fr/jorf/id/JORFTEXT000054442407
- Arrêté du 29 août 2026 (наказ від 29 серпня 2026 року, акредитація SEAM): https://www.legifrance.gouv.fr/jorf/id/JORFTEXT000054826937
- SEAM, запитання щодо ксерокопій: https://www.seamfrance.fr/divers/les-questionsreponses-faq/faq-photocopies/

---

*Загальна інформація, а не юридична консультація. Складено 1 листопада 2026 року.*

## Часті запитання

### Чи може копіцентр ксерокопіювати книгу для клієнта?

Лише уривки, за договором «Copies-services» з CFC: не більше ніж 10 % книги та 20 % періодичного видання. Повне відтворення заборонено.

### Чи поширюється виняток приватного копіювання на самообслуговування?

Ні: за рішенням Cour de cassation (Касаційного суду Франції; справа Rannou-Graphie, 1984) копіювальником є власник обладнання, а не клієнт. Дозвіл має мати копіцентр.

### Чи можна вільно ксерокопіювати ноти твору, що перейшов у суспільне надбання?

Ні, за позицією SEAM: видання містить елементи, що охороняються. Щодо нотних видань слід звертатися до SEAM.

### Що загрожує в разі контрафакції?

До 3 років позбавлення волі та 300 000 € штрафу (Code de la propriété intellectuelle, стаття L. 335-2).

---

Оновлено 2 листопада 2026. Джерело : https://imprimeur.paris/uk/guides/reglementation-droit-de-copie/